Південна африка. Південна африка після 1889 г.

Ви перебуваєте: Південна африка

Після 1889 г. широкого поля в Південній Африці для мандрівників-піонерів уже не залишалося, і більшість подорожей цього останнього періоду була присвячена з'ясуванню деталей, що діставали. Найбільше роботи було зроблено в західній частині Британської Африки й у Німецькій Південно-Західній Африці. Так, в 1891 м. фон-франсуа просунув вивчення країн Дамара й Намаква. У наступному році Пфайль зробив подорож від Порт-Ноллот до ріки Жовтогарячої, перетнув центральну й східну країну Намаква й країну Дамара в напрямку на Виндхук, звідки вийшов до Китової бухти. Erg подорож особлива коштовне по зібраних них матеріалам економічного характеру. На початку дев'яностих років по Південно-Західній Африці й особливо по області Дамара подорожував Дове. На Сході продовженням роботи служать геологічні дослідження Пассарге, зроблені в 1896-1898 рр. по сусідству з озером Нгами й у лежачій на північний захід від нього області. У ході вишукування траси залізної дороги від мідних рудників Отави до узбережжя в 1900 і 1901 рр. Гартман дав новий матеріал для пізнання ріки Нижньої Кунене й країни Овамбо, а закінчені до 1903 р. польові роботи з демаркації південної границі між англійської й німецької територіями охопили точною зйомкою більшу площу. У грудні 1907 р. Hex вийшов зі Свакопмунда й перетнув континент у напрямку Бейры, зібравши по шляху коштовний етнографічний матеріал, особливо обушменах.