Центральна африка

Центральна Африка ( 1849-1889 рр.)

Як ні великі були успіхи в справі просування в глиб Північної Африки протягом розглянутого періоду, вони не можуть іти ні в яке порівняння з досягненнями в області дослідження Центральної Африки. Уся її карта прийняла до кінця періоду зовсім інший вид, а матеріал, що нагромадився, зробив целую революцію в географічних поглядах па цю область земної кулі

Першою великою проблемою, що настійно вимагала дозволу, було питання про джерела Білого Нила. Зібрані в Єгипті й Судані дані підтверджували прадавні відомості про те, що Нил випливає з озер, але знайти ці озера усе ще не вдавалося. В 1848 г. Ребманн відкрив покриту вічним снігом гору Кіліманджаро, а в наступному році Крапф бачив гору Кенія, і хоча в обох місіонерів не могло бути ніяких мотивів, щоб брехати або перебільшувати, їхнім повідомленням не зовсім довіряли. Однак же в 1860 г. вони знайшли собі підтвердження з боку Деккена.

Розділи