Центральна африка. Центральна африка після 1889 г.

Ви перебуваєте: Центральна африка

За розглянутий період в області дослідження цієї частини Африки була пророблена значна робота. Більша частина її була пов'язана з політикою європейських держав, особливо англійців у Мьясаленде, німців у Танганьїці й французів у їхніх екваторіальних володіннях. У підсумку дуже багато дослідницьких підприємств не ставили собі ніякої великої науково-географічної проблеми. Дослідження Центральної Африки ми припускаємо розглянути в наступному порядку: спочатку-дослідження невідомої області на захід від озера Танганьїки, далі-дослідження, найбільше тісно пов'язані з-с- басейном Конго й, нарешті,- пов'язані із Західною Африкою в межиріччя Конго, Нігеру й Нила. Після цього ми перейдемо до Східної Африки, причому, як і при розгляді протилежного узбережжя, ми будемо йти з півдня на північ. Такий план далеко не досконалий, і подекуди ми від пего відхиляємося, але, дотримуючись його, можна дати зв'язний огляд безлічі дрібних, але важливих досліджень

Установлення британського панування в країні Ньяса з'явилося результатом головним чином роботи Генрі Джопстош; і Альфреда Шарпа областей, що особисто прийняли участь у вивченні цих. Перший з них в 1889 г. досліджував область між озерами Ньяса й Танганьїка й відкрив південний кінець озера Руква. що заходить набагато південніше, чим передбачалося. У тому ж році Шарп досліджував область на захід від ріки Ширше й в 1890 г. зробив подорож від озера Ньяса до ріки Лоангва. Він пройшов також від північного берега озера Ньяса до озера Танганьїка й побував на озері Мверу. У цей же період закінчив свою дослідницьку роботу в Центральній Африці Томсон, зробивши подорож від ріки Ширше в область до півдня від озера Бангвеоло