Центральна африка. Країна ван-жель
Ви перебуваєте: Центральна африка
Для поповнення географічного огляду країни Ван-Жель піднявся в 1887 г. нагору по ріці Убанги й остаточно довів, що онасовпадаетс рікою, баченої Шеейнфуртом і Юнкером
Нам залишається ще розглянути ряд експедицій, по більшій частині пов'язаних з південною частиною басейну Конго й з Південною Африкою. Успіхи Стенлі спонукали португальців в 1877 г. послати до західного узбережжя дві експедиції. Серпа-пинто перетнув увесь африканський континент від Бенгелы до Натала, простежив частину плину Куандо й пройшов по східній частині країни бечуанов. Він досліджував багато до того не відомих районів і, зокрема, вивчив річкову систему до південно-сходу від Биэ. У тому ж році Капелло й Ивенш ухилилися на північ від Биэ, досліджували частина плину Куанго й значну частину північної Анголи. В 1884-1885 рр. вони ж перетнули Африку від Моссамедеш до устя Замбезі; вони досліджували значну частину південної Анголи, добралися до області Катанга й території нинішньої Північної Родезии, звідки повернули на південь і вийшли до Замбезі в устя ріки Кафуэ.
У пошуках сприятливих для здоров'я місцевостей з метою обладнання в них місіонерських пунктів Ф. С. Арнот вийшов в 1884 г. з Натала, перетнув ріку Замбезі вище водоспаду Вікторія, проїхав по Замбезі до ріки Лиалуй і зробив перехід на північний захід до плато, де перебуває Биэ. Його подорож послужила певною мірою доповненням до праць португальських учених дослідників, і їм завершується дослідження Центральної Африки в цей період
|