Центральна африка. Результати подорожі

Ви перебуваєте: Центральна африка

Результати цієї подорожі найкраще передати словами самого Ливингстона:

'Більша частина географів знає, що до відкриття озера Нгами й тієї рясно зрошеної області, у якій живуть племена макололо, панувало переконання, що значна частина внутрішньої Африки являє собою пустелю, куди течуть і в пісках якої губляться ріки. Я ж у ході своєї подорожі 1852-1856 рр. від океану до океану через південну тропічну частину континенту виявив, що вся ця область насправді добре зрошена, що в ній є більші території із плодороднейшей, покритої лісами ґрунтом, а також прекрасні трав'янисті долини, у яких живе значне населення; і я виявив також один із замечательнейших водоспадів у світі. Слідом за цим удалося з'ясувати особливості фізичного обладнання Африки. Вона виявилася піднесеним плато, що трохи знижуються в центрі й з ущелинами з боків, по яких ріки збігають до моря. Говорячи про цей важливий для фізичної географії Африки факті, не можна одночасно не згадати, що саме так і зовсім ясно це виразивши, чисто гіпотетично представляв його собі президент королівського географічного суспільства (Родерик Мерчисон), що тепер, після зроблених спостережень висоти й вивчення плину рік, повністю підтверджувалося. [У результаті цієї подорожі й праць інших дослідників, як то: Барта, Спека й Бейкера] місце легендарної гарячої зони й пекучих пісків зайняла добре зрошена область, що нагадує своїми прісноводними озерами Північну Америку, а своїми жаркими вологими долинами, джунглями, гатами [піднесеними краями] і прохолодними високими плоскогір'ями --Индию'.