Північно-західна африка. Приморські країни

Ви перебуваєте: Північно-західна африка

Що стосується приморських країн, розташованих у Гвінейської затоки, те після відкриттів Лендера й піонерів-дослідників Нігеру--Було зроблено порівняно мало. В 1854 г. В. Б. Бейки вийшов з експедицією до Нігеру для відкриття торгівлі; у надії зустріти й працювати разом з Бартом він проплив майже 500 км нагору по Бенуэ й виразно встановив, що ця саме та ріка, яка відкрита Бартом; але зустрітися з останнім йому так і не вдалося. Друга експедиція досяглася в 1857 г. Локоджи, але британські кабінети, що послідовно перемінялися, не цікавилися Нігером, а купці, що заходили сюди, нічого загального не мали з географією. Таким чином, якщо не вважати деяких ізольованих спроб, ніяких успіхів у цій області не було. В 1861 г. у Фернандо-По був присланий у якості консула Річард Бертон, що вже прославився своїми подорожами по Аравії й Східній Африці. Він скористався з нагоди й досліджував невеликий район у горах Камеруну. В 1868 г. Андерсону вдалося дати дещо географії одного з найменш відвідуваних ділянок західного узбережжя, а саме Ліберії. Рид проїхав у країну Ашанти в перший раз в 1872 г. Він побував у ній удруге в наступному році, коли війна з ашантиями дала англійцям випадок проникнути в їхню країну. Однак же сам Рид песимістично дивився на майбутнє відкриттів у Західній Африці. 'Час відкриттів у цій частині Африки,-писав він,-пройшло; Нігер вийшов з моди, і нинішнє покоління цікавиться одним лише Нилом'. Відповідно до цього всі великі відкриття в Західній Африці були зроблені французами й німцями, що харчували до неї гострий політичний інтерес