Центральна африка. Озеро ньяса

Ви перебуваєте: Центральна африка

На початку 1861 г. Ливингстон зробив спробу добратися до озера Ньяса з боку східного берега Африки. Він збирався плисти по ріці Ровума, про яку чув, що вона 'нескінченно перевершує Замбезі відсутністю бару [відмели] в устя, полноводней і красою прилягаючих областей'. Однак же, після того як Ливингстон піднявся по ріці на деяка відстань, він змушений був відмовитися від спроби добратися до озера цим шляхом. Ливингстон повернувся на Замбезі, знову відвідав озеро Ньяса, досліджував і наніс на карту значну частину його західного берега. Після цього він спустився по Замбезі й відплив у Занзибар і Бомбей

Експедиція була не зовсім удалої, і, хоча була пророблена більша й коштовна географічна робота, її результатом був ряд додаткових даних, касавшихся вже відомих районів, а не відкриття нових. Труднощі проникнення в глиб Африки з боку узбережжя були великі, і Ливингстон прекрасно усвідомлював вних.

'Деякі частини Африканського континенту,-писав він,- нагадують перевернену тарілку. Ця частина [ тобто околиці озера Ньяса] за формою (якщо взагалі можна говорити про форму) найбільше нагадує крислатий капелюх із трохи прим'ятою тулією. Висота крисів капелюха в деяких місцях досить значна, в інших же, як, наприклад, у Тітці й по ложу водоспаду Мерчисона [дуже мала]. Ті відрізки африканських рік, що перебувають по крисах капелюха, зручні для судноплавства, однак же там, де вони спускаються з більш високих місць,, їхній плин переривається водоспадами й порогами. Низинний пояс відрізняється дуже нерівномірною структурою. Іноді він знижується отлого, на зразок краю переверненої тарілки, в інших же випадках спочатку йде висока гірська гряда в моря, за нею область зниження й, нарешті, центральне плато. Ширина низинного пояса доходить у деяких місцях до 300 миль, і цим же обмежується довжина судноплавних відрізків рік, уважаючи від моря'..