Центральна африка. Відкриття крапфа й ребманна

Ви перебуваєте: Центральна африка

Північніше цієї області, у проміжку між відкриттями Крапфа й Ребманна й першою подорожжю по Східній Африці Дж. Томсона, було зроблено дуже мало, якщо не вважати досить ретельного вивчення району навколо Кіліманджаро Деккеном в 1861 - 1862 рр. і того, що в цей період Джон Керк фактично встановив британський протекторат над Занзибаром. Далі ладо відзначити, що трохи мандрівників, серед яких у першу чергу слід згадати Бертона, Спека, Стенлі й Кемрона, перетинали цю область у ході своїх більш довгих подорожей

В 1878 г. лондонське географічне суспільство вислало експедицію для вивчення місцевості між Дарунок-Эс-Салаам і озером Ньяса з метою відшукання зручного шляху у внутрішні області. Керівником був призначений Кит Джонстон, що помер незабаром лосле того, як експедиція покинула узбережжя. Начальствування експедицією перейшло до двадцятилітнього юнака-джозефу Томсону. Він дуже успішно впорався зі своїм завданням: пройшов до північного кінця озера Ньяса, досліджував зовсім невідому місцевість між цим озером і Танганьїкою й відкрив озеро Руква. Після цього він проїхав по західному берегу Танганьїки до того місця, де з нього випливає Лукуга, яку знайшов 'швидкою й непереборною рікою', установив, що вона дає стік водам озера й що, якщо опис Стенлі був правильним, із часу його подорожі вже відбулися деякі зміни. Після короткої подорожі до Уджиджи, де він зустрівся з місіонером Хором, Томсон знову перетнув озеро в західному напрямку й спробував добратися до ріки Конго, але був зупинений опором тубільців. Внаслідок цього він повернувся до озера, зробив плавання уздовж східного берега й від південного кінця перетнув озеро в північно-західному напрямку на Табору, звідки й повернувся на узбережжя. Він побував у багатьох -зовсім невідомих областях і піддав їхньому науковому дослідженню, що дає йому право іменуватися одним з великих дослідників Африки