Північно-східна африка. Мехмед-Алі

Ви перебуваєте: Північно-східна африка

Що пішов за евакуацією французьких і англійських військ період політичного хаосу закінчився приходом до влади деспотичного правителя Мехмеда-Алі ( 1805-1848 рр.), який оселив порядок у Єгипті й розширив його володіння на півдні аж до Кордофана. Новою ситуацією швидко скористалися європейські дослідники, які так і заюшили в країну. Зетцен (1810 г.) і Буркхардт (1812 і 1814-1817 рр.) ставляться до розряду мандрівників, що не спеціалізувалися на певному районі. Буркхардт в 1812 г. побував у Каїрі й, перейшовши Нубийскую пустелю, дійшов до Суакина. Повернувшись із Аравії, він почав готуватися до поїздки з долини Нила до Нігеру, але вмер у Каїрі. В 1820 г. по Лівії подорожував Эренберг, а Кайо (Caillaud) і Леторзек не тільки об'їхали оазиси Лівійської пустелі й побували в Нубії, але супроводжували також єгипетську експедицію, у результаті якої в 1823 г. був заснований Хартум, і досяглися Блакитного Нила. Ця ж єгипетська експедиція дала Рюппелю випадок побувати в 1824 г. Вдарфуре.

Певні результати були досягнуті й у дослідженні Білого Нила. В 1827 г. Линан-Де-Бетъфон піднявся по ріці до 13°б! с. ш. і там дійшов висновку, що початок ріки слід шукати в якому-небудь озері приблизно в 7° с. ш. Дванадцятьома роками пізніше одна з єгипетських експедицій, яку супроводжував Тибо, досяглася крапки в 6°30! с. ш., а в 1841 г. друга експедиція, до складу якої ввійшли Д!Лрно й Верн, проникнула приблизно до 4°42! с. ш. Цим самим був спростований здогад Бельфона щодо місцезнаходження джерел Нила. Однак же весь матеріал, що скопився на той час, начебто б підтверджував його загальні припущення