Південна африка. Лімпопо

Ви перебуваєте: Південна африка

Лімпопо, і хоча, за його словами, він ніколи 'не мав цілей географічного дослідження', подорож його поліпшила пізнання маловідомої області. Чотирма роками пізніше Монтанья й Тейшайра, вийшовши з Иньямбани на узбережжі, також досяглися Лімпопо й проїхали далі па територію північного Трансваалю. В 1868 г. Эрскин досягся ріки Олифантс, проїхав по ній до Лімпопо й далі, до устя останньої. В 1870 г. ознайомленні з Лімпопо поглибилося в результаті досліджень Элтона.

Просування в області до сходу від країни бечуанов відкрилося зйомкою більшої частини плину ріки Жовтогарячому, зробленої в 1856 г. Моффатом. В 1864-1866 рр. зоолог Фрич досліджував територію Жовтогарячої республіки й країни бечуанов і зібрав багато цікавих відомостей про їхніх мешканців. В 1860 г. Маух відкрив у Таті (па захід^-заходові-заходу-південно-заході нинішньої Південної Родезии) золото. Незабаром у ці ж краї направився Бейнс, проведший у них сім років у пошуках дорогоцінного металу; тоді ж Мор пройшов через Родезию до Замбезі. Потім Маух приступився до дослідження південно-сходу й в 1872 г. побував на відкриті в 1868 г. А. Рендерсом руїнах Зімбабве