Сахара після 1839 г.. Хассанейн-бий

Ви перебуваєте: Сахара після 1839 г.

Хассанейн-бий не був удоволений і розв'язав почати другу подорож за Куфру до Судану, яке він в 1923 р. і проробив. 2 січня він вийшов із Соллума й через Сиву й Джагбуб прибув у Куфру. Звідти він відправився спочатку на південний схід, до єгипетської границі (яку він перетнув під 25 в. буд.) і потім на південний захід до французької території, через яку він проїхав у Дарфур. 2 липня він досяг пункту Фуравийя, що лежить уже по ту сторону границі, між Вадаи й Дарфуром. Продовжуючи шлях через Ель-Фашер, він вийшов до залізниці в Ель-Обеида й I серпня прибув у Каїр. Подорож мала першорядне значення й дало найцінніші наукові результати. Мандрівник пройшов не тільки по більшій частині недослідженої області, але й уперше зв'язав вивчену північну територію із Суданом і дав, таким чином, коштовне доповнення до роботи Тильо. Робота Хассанейн-Бея була, у свою чергу, доповнена й розширена подорожами принца Кемаля Элв-Дин-Хуссейна, майора Р. А. Багнолда й В. Б. Кеннеді-Шоу. Для новітньої фази географічних досліджень характерний той факт, що протягом десяти років цей віддалений район відвідали цілих три експедиції й що кожна їх їх ішла по почасти не вивченій місцевості. Результатом їх була ліквідація одного з найбільших білих плям на карті Африки, і якщо в межах Сахари й залишаються більші недосліджені області, імовірність нових першокласних відкриттів все-таки досить сумнівна