Центральна африка. Фурно

Ви перебуваєте: Центральна африка

В 1892 г. Фурно зробив безуспішну спробу зробити перехід від Восо на ріці Санга до Шари. Це вдалося Местру, який, відправившись із ріки Конго, зумів досягтися Шари, пройшов через Багирми й вийшов до ріки Бенуэ. Йому першому вдалося дати ясна вистава про різні ріки, що становлять Шари. Його робота була, у свою чергу, продовжено трьома роками пізніше дослідженнями Клозеля по вододілу Конго-Шари. Ще далі капітан Лефлер в 1901 - 1902 рр. зробив зйомку області, зрошуваної найважливішим південно-західним припливом Шари-Рікою Логоне, і вивчив більшу нову територію в басейні Шари.

У долині Убанги в 1899 г. Жюльен зробив зйомку місцевості, що лежить до півночі від середнього плину ріки й на захід від Мбонуи, інші ж експедиції в 1901 р. вивчили частина середнього плину Котто, а також плин Куанго (два північні припливи Убанги). Ще далі, убік Нільської долини, Кермі зробив ряд маршрутних зйомок, загальним протягом понад 1600 км по самому вододілу, а Кюро в 1898 г. зробив перехід від ріки Мбонуи до Дем-Зибера в районі Бахр-Эль-Газаля.

У той час як вівся такого роду дослідження більшої частини внутрішньої Африки, землі, близькі до узбереж, найчастіше залишалися в зневазі. В 1899 і 1900 рр. місія Грендона доповнила більш ранню роботу Браззы й Мизона в області між рікою Огове й Конго; на самім же узбережжі й по його хинтерланду почата ще раніше, в 1894 г., експедиція Дыбовского від Лоанго до Либрвиля пролила світло на більшу область, недостатньо вивчену іншими мандрівниками. В 1901 р. була зроблена демаркація границі між Кабиндой і Французьким Конго, а в 1905-1907 рр. закінчені геодезичні роботи з розмежування між Французьким Конго й Камеруном