Північно-східна африка. Ефіопія

Ви перебуваєте: Північно-східна африка

У ці роки Єгипет відвідали й дійшли до Кордофана трохи інших мандрівників, але їх внески в науку були незначні. Виключенням був Джон Питрик, в 1848 г., що добрався до Кордофана, що й залишився там на довге проживання. Його більші досягнення доводяться вже на роки після 1848 г. і тому розглядаються нами в іншім місці

1830 г. є важливим поворотним пунктом у дослідженні Ефіопії. До цього часу єдиною цікавою подорожжю була поїздка Солта (1810 г.). У результаті її дещо стало відомо із приводу північної частини країни; що ж стосується областей до півдня й сходу від озера Тана, та відомості із приводу їх продовжували залишатися мрячними й нескладними. В 1830-1848 рр. ці пробіли вдалося частково заповнити. У вересні 1831 г. у Масауа висадився Рюппель, що присвятив два наступні роки роботі в областях до півночі й сходу від озера Тана, і в це ж час Ферре й Галинье зайнялися районам між Хамасеном і Гони-Даром. В 1835-1836 рр. Комб і Тамизье, проїхавши від Масауа до озера Тана, досліджували місцевість до південно-сходу від озера й дійшли до Ликобера, тоді як Лефевр в 1839-1842 рр. досліджував область між Анкобером і затокою Таджура. Таким чином, нагромадилося досить багато нового матеріалу щодо східного краю нагір'я