Центральна африка. Долина нижнього конго

Ви перебуваєте: Центральна африка

В останні роки XIX сторіччя значним числом деталей була доповнена також карта долини Нижнього Конго. В 1890 г. Беккер зробив перехід з ріки Арувими до ріки Уэлле й ліквідував ряд білих плям у поділяючої ці дві ріки області. А. Делыюрт визначив положення ряду крапок по Нижньому Конго. Ходистер піднявся по ріці Ломами й досліджував район між нею й Конго в Ньянгве; а Ван-Жель знову піднявся по Убанги, визначив точні координати її великого північного закруту й майже досягся того пункту, де уводити, увести до ладу нього побував Юнкер; недостававшее ланка була доисследовано Пиці. В 189а г. Штахе досліджував район між Касай і Санкуру. В 1898 г. бельгійська експедиція під начальством лейтенанта Глори піднялася по ріці Элила, що впадає в Конго нижче Ньянгве, і перетнула область у східному напрямку майже до озера Киву, чим ліквідувала ще одна білу пляму на карті. До кінця сторіччя загальні риси системи Конго вже визначилися. В 1899 г. Вотерс закінчив складання карти цієї частини Африки в масштабі однієї двохмільйонної, а в 1902 р. вийшла складена Гренфеллом карта ріки Конго. Хоча деякі ріки дотепер зображуються пунктиром і багато незначні по розмірах місцевості й понині залишаються недослідженими, все-таки нових першорядних відкриттів у цій частині Африки очікувати важко.